Важко знайти сім’ю з дитиною-підлітком, в якій у батьків з нею не виникає сварок. І головна їх причина – в небажанні зрозуміти один одного і поступитися.

Батьки звикли, що всі рішення приймаються ними, і не збираються втрачати авторитет. Однак дитина – вже не така мала, яка не могла відірватися від «подолу матері». Це підліток, який вважає себе цілком дорослим, щоб ні перед ким не звітувати і робити те, що вважає за потрібне (частіше – що йому хочеться). Посягаючи на його «Я», будь-хто ризикує нарватися на скандал.

Однак уникнути сварки і налагодити відносини зі своїм «колючим» чадом можливо, якщо вдасться його зрозуміти і повернути втрачений авторитет. Так, саме повернути, так як рішення будь-якого питання через сварки свідчить про його втрату.

Цікаво: як вибрати соску для дитини

Чому сваряться діти і батьки?

Якщо згадати, які ситуації є приводом для сварки батьків з підлітком, можна скласти довгий список. Але, проаналізувавши його, майже напевно вдасться звести все до кількох пунктів.

• Батьків не влаштовують зовнішній вигляд, звички дитини, манера поведінки, музичні та інші вподобання. Дитина сприймає негативно будь-які зазіхання на те, чим дорожить, болісно реагує на будь-яку критику.
  Мати, втомлена слухати гучну музику і зірвала голос в спробах її перекричати, вимикаючи магнітофон, ображає почуття свого сина чи своєї доньки. Зриває зі стін плакати, що закривають пристойні шпалери, старанно зшиває рвані джинси, – мовчки критикує її смак.Батько жартівливо називає свою дочку «пишечкою», а сина «Чиполіно», але у дитини ці жарти посмішки це не викликають, а породжують комплекс неповноцінності і думка, що її ніхто з такою попою або носом не зможе полюбити, бо навіть батьки її не люблять.Засмутившись через поразку підлітка на змаганнях, батько намагається втішити невдачливого спортсмена словами про те, що «не всім дано», – це аж ніяк не сприяє підвищенню у чада самооцінки і дає ще один привід засумніватися в безкорисливій батьківської любові, коли люблять не за досягнення , а просто так, саме таким, який є.Здавалося б, в таких ситуаціях батьки зовсім не хочуть сваритися з дитиною, навіть уникають конфліктних ситуацій, але насправді це не так. Навіть мовчазна критика завдає дитині біль, і образа вилазить назовні на джерелі негативних емоцій. Конфлікту тим більше не минути, якщо батьки вказують на недоліки підлітка прямо, та ще й агресивно, першими підвищуючи голос.
• Підліток хоче бути самостійним, мати особисту територію, на яку стороннім вхід закритий: свою кімнату, свою шафу, свої секрети. Батьки турбуються за своє чадо і продовжують контролювати. Читання особистих повідомлень, нишпорення по кишеням, обшук в кімнаті підлітка з метою знаходження доказів, що викривають неправильну поведінку – це самий брутальний прояв прагнення батьків контролювати кожен крок дитини, яка дорослішає, яка, здається, головною метою свого життя ставить вийти з-під батьківського контролю.Але спробу контроля підліток легко побачить навіть в таких невинних, з точки зору батьків, питань, як «де ти був?», «Куди зібрався?», «Чим займаєшся?», «Коли повернешся додому?», «Ти вже вивчив уроки ?” і так далі.
  Бурхлива реакція підлітка на будь-який з цих питань передбачувана.
• Підліток хоче, щоб з ним рахувалися. Батьки впевнені, що краще знають, що для їх «Малюка» добре, а що погано, ігнорують думку свого сина. Приймаючи рішення за дитину, не порадившись з нею, батьки обов’язково викличуть у неї порушення нервового стану, що межує з істерикою.Підліток буде не згоден з нею, навіть якщо навідь сам вчинив би так само. Батьки можуть купити для нього путівку в кращих спортивний табір, в якому дитина хотіла побувати, – але тепер він туди не захоче їхати.Можуть подарувати фірмові кросівки, але виявиться, що «тепер такі ніхто не носить». Можуть записати дитину на курси гри на гітарі, знаючи, що вона давно про це мріє, – але дитина теж не буде вже на них ходити. Замість слів подяки уважні батьки заслужать образу.
• Підліток вважає, що має право робити все, що йому заманеться. Батьки хочуть захистити «дитятко» від помилок і встановлюють заборони. Нічого, крім бажання підлітка говорити і робити наперекір, така тактика не принесе.
• Підліток самостверджується, хоче довести всім, що він – не такий, як усі, а особистість, що має в усіх питаннях свою точку зору.Батьки ж хочуть, щоб дитина вчилася на чужих прикладах. Будь-яке порівняння підлітка з іншими викликає образу на батьків, впевненість в тому, що його не поважають, не цінують, не люблять. Будьте впевнені: ваш син чи донька теж вміють знаходити соломинки в чужому оці.

Висновок очевидний: в сварці між батьками і підлітком завжди винні обидві сторони. І обидві сторони, як не парадоксально це звучить, мають рацію.

Цікаво: що повинна вміти дитина в три роки

Як правильно поводитися батькам?

Правильна поведінка батьків під час сварки з підлітком дозволить обом вийти з неї переможцем.

• Головне, що потрібно, – це взяти себе в руки і розмовляти зі своїм чадом спокійно.
• По-друге – не змушувати дитину щось робити або не робити, а пояснити їй, чому ви вважаєте це правильним чи неправильним.
• По-третє, не менш важливе, – вислухати аргументи дитини.
• Четверте – прийняти рішення, визнати аргументи дитини достатніми, щоб погодитися з ними, або відстоювати свою точку зору – як і раніше аргументовано. Психологи радять час від часу визнавати свою неправоту, при цьому пояснюючи дитині, який з її аргументів змусив вас змінити думку.

В результаті мирний спосіб з’ясування відносин і відстоювання своїх прав буде дитині до душі, і в сім’ї запанує довгоочікуваний мир.

Як поліпшити відносини з підлітком і уникнути сварок?

Повністю уникнути конфліктних ситуацій батькам з підлітком навряд чи вдасться, однак поліпшити відносини з дитиною і звести кількість сварок до мінімуму все ж можна.

Цікаво: як правильно вибрати коляску

Допоможуть в цьому заборони, які дорослі повинні встановити самі для себе:

• Не кричати на підлітка.
• Не ритися в його речах і взагалі їх не чіпати.
• Не критикувати підлітка, не висміювати.
• Не приймати рішень за підлітка, не залежно від їх масштабності.
• Не розпитувати, якщо дитина не хоче розповідати (краще просто дати зрозуміти, що ви готові обговорити з нею щось, якщо у неї з’явися таке бажання).
• Не порівнювати свою дитину з іншими.
• Не брехати – діти завжди відчувають нещирість і відповідають тим же.
• Не забороняти дружити з тими, хто, на вашу думку, здається «поганою компанією».

Через велику кількість «табу» засмучуватися не варто – є багато дозволених і навіть рекомендованих дій:

• Можна обертати все в жарт, сміючись над ситуацією, але не над дитиною.
• Потрібно ділитися з підлітком своїми переживаннями, спогадами дитинства, пов’язаними з ситуаціями, де ви самі виглядали не найкращим чином.
• Підбадьорювати і хвалити за досягнення, нехай навіть невеликі, але реальні.
• Запрошувати в будинок друзів підлітка, навіть тих, хто вам не до вподоби.
• Ненав’язливо вказувати на непристойні або, навпаки, шляхетні вчинки його товаришів, при цьому не вішаючи на них ярликів – нехай підліток сам зробить висновки.
• Потрібно довіряти своїй дитині.

• Дозволяйте дитині все, шкідливість і неправильність чого не можете пояснити і довести, але завжди примушуйте його розділяти відповідальність за наслідки (наприклад, якщо хлопчик розбив вікно м’ячем, попросіть його попрацювати влітку і компенсувати вам половину коштів, які ви за це скло заплатили).

Цікаво: курятина для дітей

Батьки повинні не тільки любити, але і поважати свою дитину, стати її друзями, сваритися з якими немає ніякого резону.