Багато людей впевнені в тому, що повнота – явище генетичне. Але, як показали дослідження, це справедливо, тільки якщо у членів сім’ї є спадкові ендокринні захворювання. Якщо ж мама і тато відносно здорові, але стрункістю при цьому не відрізняються, то їм не варто побоюватися, що їх дитина неодмінно стане товстуном. Правда, їх неправильна поведінка може цьому сприяти.
Як оцінити вагу дитини?
Кожна людина має свій тип статури, і в медицині є таке поняття, як “конституціональні особливості будови тіла”, і люди, в тому числі і діти, діляться на астеників, нормостеників і гиперстеників. Від дитини-гіперстеніка можна очікувати, що вона буде щуплою і худорлявою, також і навпаки. Тому у лікарів зараз досить широкий коридор для поняття норми. А батькам часто важко об’єктивно оцінити вагу дитини: вони можуть вважати її нормальною при надлишку ваги і, навпаки, бити на сполох, коли приводу для цього ще немає.
Для того щоб зорієнтуватися, чи немає надмірної ваги у вашої дитини або вже є, існують спеціальні таблиці, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Щоб оцінити відповідність ваги дитини його віку, потрібно обчислити його ІМТ (індекс маси тіла), для цього слід поділити вагу в кілограмах на квадрат зростання в метрах. В інтернеті досить багато онлайн-калькуляторів і таблиць для оцінки ваги по обчисленню індексу. Якщо індекс маси тіла перевищує норму (індекс, що відповідає надмірній вазі або ожирінню) варто задуматися і почати боротися з проблемою, оскільки зайва вага тягне за собою підвищення ризику серцево-судинних і обмінних захворювань. Часто це важкі захворювання, що призводять до інвалідизації вже в молодому віці.
Чому дитина починає повніти?
Основна причина збільшення ваги в шкільному віці – невідповідність фізичної активності до споживання калорій.
У багатьох сучасних дітей віком 9-10 років і підлітків з малорухливим способом життя: дитина більше часу проводить за комп’ютером і планшетом. З іншого боку, обсяг їжі залишається збільшений, більш того, іноді з’являється звичка, граючи в комп’ютерні ігри щось пожувати. При цьому з’являється регулярний надлишок калорій, який через гіподинамії не витрачається.
Згідно проведеним дослідженням (в тому числі Національним інститутом педіатрії, акушерства і гінекології) фізичної активності дітей, сучасні діти мають рухову активність часто більш ніж в 10 разів менше норми. У нормі дитина за день повинна проходити 7-8 тисяч кроків. Але при сучасному способі життя, коли дитину вранці після сніданку відвозять до школи на машині, а після навчання так само на машині забирають додому, де вона відразу сідає за домашнє завдання або комп’ютер, це низька рухова активність дитини, в дослідженні у таких дітей фіксувалося тільки 500-600 кроків за день.
Відповідно, навіть без переїдання з’їденим калоріях просто нікуди витрачатися, і вони осідають в тілі зайвою вагою. На набір ваги також впливає переїдання (наприклад, звичка всією родини щільно вечеряти), регулярне вживання фаст-фуду, солодощів, солодких газованих напоїв, які дуже калорійні.
Як боротися із зайвою вагою?
Перше, чому потрібно приділити увагу, – це відповідність фізичної активності калорій з’їденої їжі. Якщо дитина харчується раціонально, то варто зайняти дитину фізичними секціями. Це може бути плавання, боротьба, фітнес, аеробіка. Як мінімум повинна бути щоденна ранкова зарядка, щоденні піші прогулянки не менше години-двох. При значному надлишку ваги лікарі рекомендують як вид навантаження саме плавання, оскільки у цьому випадку знижується навантаження на опорно-руховий апарат і серце, і процес зниження ваги проходить легше.
Якщо дитина харчується нераціонально, споживає багато борошняної їжі (вермішель, хлібобулочні вироби, солодощі, напівфабрикати), якщо в родині прийнято пізно і ситно вечеряти, то батьки можуть сприяти більш здорового способу життя дитини, раціоналізуючи своє харчування і змінюючи сімейні ритуали.
Коли до лікаря?
До спеціалісту варто звертатися, якщо:
- велика надбавка ваги спостерігається протягом місяця-півтора. В цьому випадку можна звернутися до педіатра або сімейного лікаря, який спостерігає дитину, або ж до ендокринолога. Ендокринолог займається обмінними ендокринними порушеннями, які можуть тягти за собою підвищення ваги;
- набір ваги супроводжується появою розтяжок на шкірі фіолетового, багряно-червоного кольору, схожих на рубці. В цьому випадку необхідно відразу звернутися до ендокринолога, оскільки такі розтяжки свідчать про наявність ендокринної патології;
- заходи, вжиті по схудненню, не дають результату. Іноді батьки можуть помічати, що дитина не переїдає, а вага не йде або додається. У цьому випадку мова може йти про стан інсулінорезистентності, коли організм намагається кожну калорію відкласти в запас. Часом після 12 років ці порушення вимагають медикаментозної корекції, так як підвищують ризики цукрового діабету;
Профілактика зайвої ваги:
- з моменту появи дитини на світ важливо приділяти увагу її правильному харчуванню. Це грудне вигодовування і своєчасне введення прикорму, відсутність перегодовування в ранньому дитинстві;
- слід мінімізувати легкозасвоювані вуглеводи (цукор, здобу, промислові солодощі) в раціоні дитини молодшого віку;
- дітей не варто привчати до цукерок, шоколадкам. Солодощі, печиво повинні бути десертом, а не основною їжею, про це слід пам’ятати як батькам, так і бабусям-дідусям;
- у дитини обов’язково повинно бути адекватне фізичне навантаження. Пам’ятайте про кількість кроків, які дитина повинна проходити за день. На телефоні у школяра можна встановити програму підрахунку кроків і дізнатися, скільки дитина в середньому проходить за день. І якщо кількість кроків набагато нижча за норму, слід додати фізичне навантаження. Важливо розуміти, що дитина їсть не вдома, так як в школі найчастіше діти замість обіду купують собі солодкі батончики або булки.
На закінчення відзначимо, що, якщо дитина з підліткового переходить у дорослий період життя з надмірною вагою, то вагу вкрай складно знизити. Організм звикає функціонувати з таким обміном речовин. Тому важливо попереджати ризик зайвої ваги, особливо якщо є сімейна схильність, а якщо ця проблема виникла, вчасно нормалізувати вагу дитини.