Немає нічого поганого в тому, що дорослі з дуже раннього віку намагаються привчати малюка до соціуму, відвідуючи з ним людні місця. Їзда в громадському транспорті, прогулянки по шумним алеях, знайомство з різними тваринами в зоопарку – це все тільки на користь дитині. Але є місця, куди водити маленьких дітей ні в якому разі не варто. Щоб зрозуміти, з якого віку дитині можна ходити в кінотеатр, потрібно розібратися в деяких дитячих особливостях.

Як поводяться діти в кінотеатрі

Відвідування кінотеатру всією сім’єю – це святкова подія для багатьох хлопчиків і дівчаток. Величезний екран, вимкнене світло, вражаючі звукові ефекти. Але діти різного віку реагують на такі нововведення для себе по-різному:

• до 1,5 років – зовсім не розуміють, що відбувається навколо, постійно смикають маму, увагу нестійка, дивитися на екран можуть не більше двох хвилин;
• 1,5-2 рочки – увага залишається нестійкою, але вже можуть захопитися тим, що відбувається на екрані до 10 хвилин, дуже голосно розмовляють, не звертаючи уваги на заборони мами;
• 2-3 роки – цікавий сюжет на екрані можуть подивитися протягом 15-20 хвилин, потім починають вередувати, вимагати уваги дорослих, відволікаються повністю від екрану;
• 3-4 роки – розуміють, що знаходяться серед інших людей, дуже стараються бути схожими на дорослих, довго висидіти, можуть дивитися мультфільм 25-30 хвилин, намагаються тихенько розмовляти;
• 4-5 років – практично повністю сформовані поняття про те, що можна і що категорично не можна робити в громадському місці, спостерігають за тим, що відбувається на екрані з великим інтересом, намагаються не проситися в туалет, не просять поїсти і попити, розмовляють пошепки.

Приблизно в п’ятирічному віці батьки можуть почати ходити з дитиною в кінотеатр на перегляд дитячих мультфільмів.

Як відбивається «великий екран» на здоров’ї дошкільника

З поведінкою дитини ми визначилися: виповнилося 5 років – можна йти в кіно. Але є інші моменти, на які люблячі батьки завжди звернуть увагу.

• Темрява і великий екран. Навіть у дорослої людини в темряві зникає відчуття реальності. А малюк може дуже сильно злякатися, навіть якщо поруч тато і він тримає його за руку.
• Потужність звуку. Вдома ні телевізор, ні колонки не включаються на таку потужність, як в кіно. Барабанні перетинки у дітей ще не зміцніли, можуть не витримати великої гучності. Часто у них починає боліти голова, вони починають плакати і просяться додому.
• Нерухомість. Ворушити руками, ногами і нахилятися дитині можна, але ж їй хочеться встати, потім сісти, потім знову встати, пересісти, сісти на руки і так до нескінченності. Навіть урок в першому класі, який триває 35 хвилин, і той проходить в ігровій формі. А тут малюкові потрібно висидіти 45 хвилин або годину.
• Напруга. Дошкільник в кінотеатрі знаходиться в стані постійного неспокою. Його нервова система натягнута, як струна, яка може в будь-який момент лопнути. Досить раптового звуку, незрозумілого або страшного для малюка кадру – і він почне голосно плакати, істерити, смикати батьків і проситися додому.
• Інша обстановка. Деякі мами говорять, що раз діти вдома можуть дивитися мультик тривалістю в годину, значить, зможуть і в кінотеатрі висидіти. Не зовсім так. Домашня обстановка – це можливість через кожні 5 хвилин поміняти положення: сісти, лягти, вскочити, походити. Це туалет, який поруч, вода, їжа та інші «затишні слабкості» малюка. А в кінотеатрі, як і в гостях, дитина буде нервувати і хотіти в звичну для неї обстановку.

У кінотеатр з маленькою дитиною: ходити або почекати

Приймати рішення про те, вести малюка в кінотеатр чи ні, будуть тільки мама і тато. Але ще раз зупинимося на дуже важливих моментах.

• По-перше, до п’яти років дошкільник починає розуміти правила поведінки серед інших людей, намагається аналізувати, розбирається в ситуації, переживає, але з терпінням переносить якісь моменти.
• По-друге, до цього віку трохи зміцнюється нервова система дитини. Малюк уже навчився не смикатися від раптових кадрів на екрані, не реагувати криком на дуже гучний звук, може перебувати в темряві, розуміючи, що поруч мама.
• По-третє, малюк в п’ять років вже цілком усвідомлено дивиться мультфільм або дитячий фільм, розбирається в тому, що відбувається на екрані, може проаналізувати сюжет. Саме в такому віці відвідування кінотеатру буде приносити малюкові користь, а не завдавати шкоди.

Якщо батьки заздалегідь подбали про те, щоб вивчити сюжет мультфільму, вибрали мінімальний за тривалістю сеанс, розповіли малюкові, як себе потрібно вести – похід в кіно стане подією для всієї родини. А питання про те, з якого віку дитині можна ходити в кінотеатр, відпаде сам собою.