Якщо дитина дихає ротом під час ігор, чи має це викликати побоювання? Що взагалі означає подібне небажання дихати носом, коли малюк візуально здоровий? У цій статті ми розглянемо кілька ситуацій стосовно ротового дихання і його можливих причин.

Особливості дихання новонародженого

Новоспечені батьки придивляються до всього і обов’язково час від часу слухають як дихає новонароджений. І якщо з при цьому з’являються якісь труднощі, відразу починається паніка. У більшості випадків – на рівному місці.
Наприклад, дихання ротом у новонародженого – норма, так як часто дихати правильно, через ніс, таким крихтах ще складно.

Цікаво: як підібрати подушку для дитини

Друга причина дихання ротом немовлят – закладений ніс. Перевірити це і почистити носик новонародженому зовсім не складно!
Третя причина дихання ротом під час сну – неправильне положення голови. Виправити можна підклавши невисоку подушечку.

Якщо дитина в рік дихає ротом, продовжуйте читати статтю, щоб розібратися в причинах і небезпеки цього процесу.

Цікаво: як виховати гарну дитину

Чому важливо дихати носом дитині?

Не важливо в чому причина того, що дитина дихає ротом. Можливо, у крихти не дихає ніс через нежить і її слід якнайшвидше вилікувати, через алергію, розрослися аденоїди або просто звичка після тривалої хвороби. Зараз не будемо розбиратися в причинах. Поговоримо про можливі негативні наслідки, коли у дитини тривалий час спостерігається переважно ротове дихання:

• вдихаючи повітря через рот, дитина одержує не очищене й не зігріте повітря. Через це підвищується ризик захворіти бронхітом, ларенгітом, ангіною;
• малюк недоотримує 20% необхідного для розвитку і нормальної життєдіяльності кисню, що згубно позначається на імунітеті і тягне за собою інші проблеми;
• розростаються аденоїди, що ще більше ускладнює процес повноцінного дихання через ніс;
  звужуються носові ходи;
• погіршується апетит, знижується нюх;
• можливі часті головні болі;
• неправильно розвивається лицьова структура, серйозно порушується прикус;
• разом з недорозвиненням гайморових пазух відбувається уповільнене зростання верхньої щелепи. Це призводить до порушення вимови шиплячих і букви Р. Низьке положення язичку призводить до зміни тембру голосу;
• ослаблений круговий м’яз рота призводить до проблем при змиканні губ. Це заважає повноцінному розвитку нижньої щелепи;
• малюк для проковтування слини починає часто нахиляти голову вперед;
• можлива патологія розвитку грудної клітини;
• на тлі кисневого голодування головного мозку починається відставання в інтелектуальному і фізичному розвитку, погіршення пам’яті і зниження уваги;
• постійний брак кисню може спровокувати гіпоксію або анемію з подальшим серйозним погіршенням захисних функцій імунної системи.

Не варто відразу лякатися такого величезного списку можливих проблем, так як більша частина виникає тільки при тривалому (більше року) ротової диханні.

Аденоїди

Дитина не може дихати носом вночі, але дихає вдень? Ця картина характерна для збільшених аденоїдів. Подібне спостерігається у всіх дітей молодшого віку після хвороб і зазвичай проходить само через кілька днів після закінчення лікування нежиті. Але деякі дітки мають до подібного генетичну схильність, так званий лимфатико-гіпопластичний діатез. Не лякайтеся слова “діатез” – воно просто позначає схильність до певних захворювань. У цьому конкретному випадку – до збільшення аденоїдів.

Збільшені в області носоглотки аденоїди ускладнюють дихання носом і заважають повноцінному кровообігу в слизовій, що може спровокувати гайморит (запальні процеси в додаткових пазухах носа) і хронічну нежить.

Тобто при збільшенні аденоїдів у дітей необхідне повноцінне і якісне лікування, яке правильно призначити може тільки лікар. У виняткових випадках призначають їх хірургічне видалення. Це відбувається тільки тоді, коли аденоїди розростаються до великих розмірів, виключають можливість повноцінного дихання і можуть призвести до неправильного розвитку лицьової структури, погіршення слуху, нервових розладів. Аденотомія (видалення аденоїдів) рідко проводиться дітям до 5 років, так як часто після операції проблема повертається.

Цікаво: у дитини температура і холодні руки і ноги

Викривлення носової перегородки

Викривлення носової перегородки може виникнути через дві причини:

• Травма.
• Неправильний ріст лицьового черепа.

Незалежно від причини виникнення відхилень ці обидві патології призводить до серйозних проблем зі здоров’ям. Серед них можливі наступні:

• важке дихання або повна відсутність можливості дихати через ніс;
• зміна форми носа;
• схильність до алергічних і запальних захворювань органів дихання;
• невротичні захворювання;
• головні болі;
• проблеми з сечостатевої та серцево-судинною системами.

З менш неприємних наслідків можна виділити хропіння, сухість у носовій порожнині.

Найчастіше проблеми з перегородкою зустрічаються у підлітків 13-18 років, переважно чоловічої статі (в 3 рази частіше!). Лікування цієї проблеми консервативними методами малоефективне і носить тимчасовий характер. Призначити хірургічне лікування може тільки лікар.

Алергічний риніт

Алергія може призвести до закладеності носа, набряку і тому, що ваша дитина постійно дихає ротом. Найчастіше алергічний риніт супроводжується слизовими виділеннями, тому спочатку його цілком можна сплутати з нежиттю. Зрідка виділень трохи, але і інші симптоми теж не надто яскраво виражені, тому може бути незрозуміло чому дитина не дихає носом, якщо соплів немає. Вся справа в набряку слизової.

Таке захворювання цілком може бути як сезонним (на цвітіння, сонце), так і хронічним (на побутовий пил). Інші симптоми алергії: почервоніння очей, чхання, свербіж у носі, горлі, знижений нюх, хропіння, гугнявість, дихання через рот. Даігностіровать захворювання може алерголог або лор-лікар.

Поліпи носа

Поліпи в носі – це утворення, що виникають через розростання слизової оболонки. Вони більше характерні для дорослих, ніж для дітей. Виникають з таких причин:

• хронічна інфекція (гайморит, етмоїдит, фронтит);
• вроджене викривлення носової перегородки;
• алергічні захворювання;
• екологія.

Буває досить складно визначити початок зростання поліпа, так як єдиним симптомом є тяжке дихання, яке призводить до частіших вірусним і простудним захворюванням.

Цікаво: що робити коли діти часто хворіють

Лікування поліпів проводиться хірургічними і консервативними методами. Хірургічні методи лікування усувають саме утворення, але не причину його появи, тому через 6-18 місяців проблема може повернутися.

Синусити

Синусити – це загальне позначення декількох запальних захворювань пазух носа: гайморит, сфеноідіт, фронтит, етмоїдит. Розвинутися вони можуть в дуже юному віці. Гострий гайморит, часом, зустрічається у дітей 1,5-2 років, етмоїдит – навіть раніше, до 1 року, фронтит характерний для діток старше 5 років, а сфеноідіт – з 10 років. Одним з факторів, що провокують розвиток подібних захворювань є збільшені аденоїди, які можуть бути місцем проживання мікробів і завжди порушують відтік рідини з носових пазух. Другий за частотою причиною виникнення синуситів є бактеріальна інфекція.

Синусити у дітей дуже складно діагностувати, так як почервоніла слизова може говорити про звичайний нежить, а яскравої класичної картини як у дорослих зазвичай взагалі не спостерігається. Класичні симптоми синуситу – це нежить протягом тижня, а потім болі в ураженій ділянці.

Симптоматика синуситу у дітей інша: закладеність і виділення з носа, температура, кашель, швидка стомлюваність і знижений апетит, неприємний запах з рота і носа. Зазвичай дитина дихає ротом і хропе уві сні.

Якщо через 10 днів симптоми не пропадають, лікар ставить діагноз “синусит”. Другий варіант постановки такого діагнозу: спочатку дитина йде на поправку, а потім знову повертаються всі симптоми, в більш сильній формі. Лікування може бути призначене тільки лікарем і включає в себе курс з антибіотиків. У деяких випадках при сильній симптоматиці і підозрі на ускладнення призначають рентген або комп’ютерну томографію.

Ми розглянули основний перелік захворювань у дітей, які можуть викликати ротове дихання.