Кожна мама немовляти, незалежно від того на якому з видів вигодовування перебуває чадо, стикається з таким явищем, як зригування у малюка. Насправді таке явище не вважається патологією, виняток – часті і рясні зригування. Чому дитина зригує і як зрозуміти, що це явище має патологічну природу?

Що таке зригування?

Зригуванням прийнято називати пасивне закидання незначних обсягів з’їденої дитиною їжі зі шлунка назад в стравохід, а потім у глотку і ротову порожнину. Згідно зі статистичними даними, 67% всіх дітей першого року життя хоча б один раз відригують. Причиною такого явища вважається відносна слабкість НСС, головною функцією якого є недопущення закидання вмісту шлунку назад в стравохід.

Цікаво: як заставити дитину вчити уроки

Зригування у новонароджених можуть викликати:

• Перегодовування. Якщо малюк з’їв дуже багато молока або адаптованої суміші, то його шлунок природним чином позбавляється від надлишків їжі.
• Проблеми з кишечником. Дитячі кольки і запори заважають нормальному процесу проходження їжі по шлунково-кишковому тракті, через що малюк рясно зригує.
• Недотримання техніки прикладання до грудей. Якщо під час годування дитина заковтує повітря, то воно застряє в стравоході, немов пробка, яка потім виштовхує з’їдене молоко назад. Немовля часто відригує через те, що через голод жадібно смокче груди або соску пляшечки, ковтаючи при цьому й повітря.
• Відсутність спокою після годування. Якщо відразу ж після годування мама перевертає дитини на живіт, активно качає в колясці, то все це може привести до зригування.

Всі ці фактори, через які немовля сригивает, легко усуваються. Але бувають випадки, коли зригування стає частим, причому не залежних від годувань.

Патологічне явище, яке потребує негайного звернення до лікаря, характеризують такі ознаки:

• Малюк зригує після кожного годування.
• Дитина погано набирає вагу.
• Малюк зригує слизом або вміст шлунка має домішки крові.
• Відразу ж після зригування малюк починає кричати.
• Малюк часто відригує фонтаном.

Чому дитина відригує фонтаном:

• Малюк недоношений, тому його шлунково-кишкового тракту недостатньо розвинений.
• Дитина погано переносить адаптовану суміш, якої його годують.
• Через деформації внутрішніх органів: пілоростеноза, слабкості стравохідних сфінктерів, грижі діафрагми та ін.
• Дитина мучиться від кольок, через що його животик знаходиться в постійній напрузі.
• У дитини є неврологічні проблеми, зокрема, підвищений внутрішньочерепний тиск, гіпоксія в пологах, вроджені аномалії головного мозку та ін.
• При таких інфекційних захворюваннях, як сепсис, менінгіт, гепатит та інших.

Коли дитина часто відригує з описаних вище причин, то її слід якомога швидше показати лікарю. Те ж саме стосується і дітей, у яких подібне явище зберігається і після року.

Відригання або блювота?

Багато батьків з тривогою реагують на рясні зригування дитини, приймаючи таке явище за блювоту. Однак у двох цих фізіологічних процесів є ряд відмінностей:

• Відригання, на відміну від блювоти, трапляється в перші 30 хвилин після їжі.
• При блювоті обсяг вмісту шлунка перевищує 5 мілілітрів.
• Блювотні маси мають кислуватий запах.
• Блювота супроводжується спазмом і болем в животі.
• У масі зі шлунка можуть спостерігатися домішки жовчі.
• Блювотні позиви повторюються більше одного разу в кілька годин.
• У дитини спостерігаються такі симптоми: блідість шкіри, занепокоєння, судоми, висихання шкіри та ін.

При багаторазовій блювоті у малюка перших місяців слід викликати швидку допомогу, особливо в тому випадку, якщо, крім цього тривожного симптому, також спостерігається підвищення температури тіла.

Цікаво: як відучити дитину від грудей

Профілактика

У більшості дітей відригання не носить патологічний характер, тому завдання батьків полягає в тому, щоб попередити часте виникнення цього явища. Якщо здорова дитина часто відригує, то йому можна допомогти:

• По можливості годувати малюка слід в спокійному стані. Також рекомендується перед кожним годуванням класти дитину на животик для того, щоб відійшли кишкові гази.
• Якщо мама годує малюка грудьми, то вона повинна стежити за тим, щоб він захоплював ротиком не тільки сосок, але і область навколо нього.
• Якщо малюк харчується адаптованої молочної сумішшю, то для годування слід придбати спеціальну антіколіковую соску і пляшечку.
• Після годування не слід качати дитину на руках, трясти в колясці, а тим паче приступати до виконання гімнастики і масажу.
• Коли малюк тільки поїв, мамі рекомендується потримати його хоча б кілька хвилин «стовпчиком» і злегка погладити по спинці, щоб з травних шляхів вийшло повітря, яке дитина проковтнула.
• Якщо ж малюк харчується адаптованою сумішшю, то між годуваннями слід витримувати тригодинної інтервал. Також варто пам’ятати про те, що дозування суміші повинне відповідати віку дитини.

Нормальна надбавка у вазі, добре самопочуття малюка і відсутність симптомів будь-яких захворювань – всі ці ознаки свідчать про те, що відрижки у малюка не потребують лікування. Досить дотримуватися перерахованих вище правил, і малюк не буде часто відчувати подібне явище. Якщо немовля часто відригує і це вимагає медикаментозної корекції, то батькам варто пам’ятати про те, що будь-які препарати повинні призначатися виключно педіатром.

Цікаво: що робити якщо дитина смокче палець

Як правило, правильно підібрана терапія дозволяє швидко впоратися з виниклою проблемою. У будь-якому випадку батьки не повинні впадати в паніку і обов’язково дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.