Перш, ніж говорити про дитячу агресію та негативну поведінку у дитини, спробуємо розібратися, що таке агресія і чому вона виникає.

Злість, гнів, агресія – це природні механізми, які допомагають людині вижити. Давайте на хвилину уявимо людини, яка ніколи ні на що не злиться і не проявляє агресію. Такого можна безкарно ображати, відбирати у нього речі, обмежувати в правах і т.п. Тобто агресія потрібна людині, щоб захищати і відстоювати свої інтереси, і без неї дуже складно прожити в сучасному світі.

Цікаво: як правильно вибрати шкільну форму

Інша справа, що проявляти її можна по-різному. Агресія безпосередньо пов’язана з такими емоціями, як злість, заздрість, образа. Саме переживання складних негативних почуттів часто штовхає дитину на агресивну поведінку. Тому ні в якому разі дитині не можна забороняти висловлювати свої негативні емоції. Самі дорослі повинні бути готові мати справу з невдоволенням дитини і вміти приймати його, коли воно справедливо, обґрунтовано і виражено адекватним чином.

Агресія – це дія, спрямовані на руйнування, на заподіяння шкоди. І такий прояв злості та образи дійсно неприйнятні в суспільстві.

Але діти не завжди це розуміють. Абсолютна більшість дітей, схильних до агресивної поведінки, навчилися її у оточуючих: батьків, родичів, однокласників. Коли в родині прийнято кричати, ображати один одного, застосовувати фізичну силу, дитина все це приймає за нормальні, звичайні способи спілкування і досягнення цілей, і сама починає активно застосовувати їх у своєму житті. Крім того, якщо вдома переважає силовий метод вирішення спірних питань, то дитина просто не навчиться іншим способам виходити зі складних ситуацій (вміти домовитися, поступитися, піти на компроміс і т.п.). Їй здається, що відібрати бажану річ, штовхнути, змусити іншу людину підкоритися – це найлегший спосіб досягнення мети.

Вище ми вже говорили, що дуже важливо не ставити табу на прояв негативних емоцій. Якщо в сім’ї прийнято приховувати або ігнорувати важкі почуття, а дитині це не вдається, то інтуїтивно вона знаходить різні способи, щоб зняти емоційну напругу. Наприклад, робить непристойні написи на стінах, ламає або псує речі, зриває злість на комусь іншому (мучить кішку), може навіть захворіти (відомо, що екземи, дерматити часто пов’язані з невираженими почуттями).

Читати також: чого дитина погано спить

Тобто дитина схильна поводитися агресивно, якщо:

• це є нормою в його родині і найближчому оточенні,
• не знає, як вирішувати складні ситуації мирними шляхами,
• не вміє адекватно висловлювати свої негативні емоції,
• вважає агресивний спосіб виходу з ситуації найлегшим і ефективним.

Ворожа поведінка зазвичай не виникає без причини. Погодьтеся, як дорослому,так і дитині досить складно адекватно і спокійно реагувати, коли хтось інший ображає, різко критикує, штовхає її. Виникає природне бажання захистити себе і проявити відповідну агресію.

Спілкуючись з кимось сильнішим (або в фізичному плані, або з людиною більш високим статусом або віком), дитина може відчувати невдоволення, злість, але не мати можливості чи сміливості виявляти свої почуття безпосередньо. Тоді він може йти по шляху помсти. Наприклад, підкласти кнопку на стілець вчителю, що поставив двійку; у відповідь на запотиличник старшого брата піти розказати мамі, що бачив його коли той курив за школою і т.п.

Абсолютно незрозумілою для дорослих буває ситуація коли дитина дражнить, ображає інших дітей ні за що, просто так. Але у такої поведінки обов’язково є причина, яка не усвідомлюється самою дитиною. Принижуючи інших, більш слабких дітей, вона демонструє свою силу і перевагу, показує свою владу над іншими і підвищує власну думку про себе. Так можуть чинити діти, які не мають успіхів ні в навчанні, ні в будь-якій іншій справі.

Таким чином, агресія потрібна дитині, щоб:

• захистити себе або відстояти свої інтереси,
• домогтися влади над ким-небудь, завоювати авторитет,
• помститися.

Цікаво: діти і комп’ютер

Розібравшись в причинах виникнення агресії у дитини, Ви впізнаєте причини негативної поведінки у дитини та що потрібно зробити:

• навчити дитину адекватно виражати емоції,
• показати альтернативні виходи зі складної ситуації,
• допомогти побачити йому в чому він може бути успішним і т.п.

Якщо ви самі не володієте способами які дозволяють навчити висловлювати негативні почуття дитини, або не можете виявити причину агресії, зверніться за допомогою до дитячого психолога.